Профілактика та лікування гепатиту С і ВІЛ у наркозалежних

Опубликовано: 23.09.2026

Гепатит С сьогодні виліковується курсом таблеток за 8–12 тижнів, а ВІЛ за регулярної терапії стає контрольованою хронічною хворобою, яка не передається статевому партнеру. Обидві інфекції можна попередити. Для людей, які вживають наркотики, в Україні безоплатні і тести, і лікування, і медикаментозна профілактика ВІЛ.

Чому гепатит С і ВІЛ поширені серед наркозалежних

Бо обидва віруси передаються через кров, а спільне обладнання для ін’єкцій переносить кров однієї людини до іншої найкоротшим шляхом. Масштаб добре видно з оцінок Центру громадського здоров’я МОЗ України (ЦГЗ, 2026). Гепатит С має приблизно 5% населення країни, а серед людей, які вживають наркотики ін’єкційно, цей показник сягає 55,9%. Тобто вірус є більше ніж у кожного другого.

Як передаються гепатит С і ВІЛ під час вживання наркотиків

Головною причиною ЦГЗ називає спільне використання голок, шприців та іншого обладнання для приготування чи введення наркотиків. Вірусу вистачає навіть одного контакту з інфікованою кров’ю.

Власний новий шприц ще не гарантує безпеки. Якщо розчин готували в спільній ємності або набирали через спільний фільтр, кров могла потрапити саме туди.

Поза вживанням ризик створюють нестерильні інструменти для татуювання і пірсингу, а також чужі бритви, зубні щітки та манікюрне приладдя, на яких лишаються сліди крові. Для ВІЛ дуже важливий ще й статевий шлях, адже вірус міститься в крові, спермі, пре-еякуляті, вагінальних виділеннях і грудному молоці. Гепатит С статевим шляхом передається рідко, хоча така можливість є.

Побутові контакти безпечні. Обійми, рукостискання, спільний посуд і їжа, кашель, укуси комарів вірусні гепатити не передають, і родині, яка живе поруч із людиною з діагнозом, це важливо знати.

Чим відрізняється ризик зараження ВІЛ і гепатитом С

Шляхи передачі в цих інфекцій схожі, проте наслідки і способи захисту різні.

Одна людина може мати обидві інфекції одночасно, і захист від одного вірусу ніяк не захищає від іншого. Тому перевірятися варто одразу на обидва.

Які симптоми гепатиту С і ВІЛ

Здебільшого ніяких, принаймні роками. Підтвердити чи виключити ці інфекції можна тільки лабораторним аналізом.

При гепатиті С можливі жовтяниця, потемніння сечі, втомлюваність і нудота. За даними ЦГЗ, з’являються вони не одразу і не в усіх. За оцінкою ВООЗ, приблизно 30% інфікованих позбуваються вірусу самостійно протягом пів року. В інших інфекція стає хронічною, і протягом 20 років у 15–30% з них формується цироз печінки.

ВІЛ у перші тижні після зараження іноді дає стан, схожий на грип, з температурою, головним болем, висипом і болем у горлі. Потім настає довгий період, коли людина почувається нормально, а вірус тим часом поступово руйнує імунну систему. Без лікування згодом з’являються втрата ваги, гарячка, діарея, кашель і опортуністичні інфекції, зокрема туберкульоз.

У 2025 році в Україні офіційно зареєстрували 8024 випадки ВІЛ-інфекції, і майже кожен третій з них виявили вже на пізній стадії (ЦГЗ, 2026). ЦГЗ прямо називає очікування, поки щось почне боліти, хибною стратегією.

Тест варто зробити якомога швидше, якщо було хоча б щось із переліку:

• спільне використання шприців, голок чи обладнання для приготування розчину, навіть одноразово і давно;
• незахищений секс з партнером, чий статус невідомий;
• татуювання або пірсинг у нестерильних умовах;
• статевий партнер чи людина, з якою разом вживали, має гепатит С або ВІЛ.

Як діагностують гепатит С і ВІЛ

Самопочуття тут нічого не підкаже, потрібен аналіз крові. Для гепатиту С діагностика складається з двох послідовних кроків, а позитивний тест на ВІЛ завжди підтверджують у лабораторії.

Аналізи на гепатит С

Спершу визначають антитіла до вірусу. Швидкий тест можна зробити в сімейного лікаря, він входить до безоплатного пакета первинної допомоги. Позитивний результат означає лише те, що організм колись контактував з вірусом, і діагнозом ще не є.

Далі роблять ПЛР-аналіз на РНК вірусу, який показує, чи є вірус у крові зараз. Генотипування за чинним стандартом МОЗ тепер призначають лише окремим пацієнтам, коли це клінічно обґрунтовано, бо основний препарат діє на всі генотипи. Людям, які вживають наркотики, ЦГЗ радить повторювати тести на гепатити В і С кожні пів року.

Тест на ВІЛ

Для перевірки використовують швидкі тести, лабораторні дослідження або самотести, що показують результат за 15–20 хвилин.

Позитивний результат потребує лабораторного підтвердження. Зробити його можна в будь-якому кабінеті «Довіра» або через сімейного лікаря, який скоординує подальші обстеження. Якщо незрозуміло, куди йти, допоможе Національна гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІДу 0 800 500 451, дзвінок анонімний і безкоштовний з будь-якого телефону в Україні.

Негативний тест одразу після ризикованого контакту може бути хибним через період вікна, коли тест ще не здатен виявити вірус. Якщо контакт був нещодавно, варто обговорити з лікарем, коли повторити аналіз. І ще одне, про що нагадує ЦГЗ: тестування на ВІЛ не є оцінкою людини чи її способу життя. Це звичайне обстеження, таке саме, як перевірка тиску чи рівня глюкози.

Де пройти тестування безоплатно

За даними ЦГЗ, безоплатно перевіритися на вірусні гепатити можна в таких місцях:

• у свого сімейного лікаря;
• у закладах, що надають послуги з діагностики та лікування ВІЛ і туберкульозу;
• у закладах, які лікують розлади внаслідок вживання психоактивних речовин;
• у громадських організаціях, що працюють у програмах зменшення шкоди і з людьми з ВІЛ.

Найближчий заклад можна знайти на інтерактивній мапі на сайті ЦГЗ.

Як лікують гепатит С у наркозалежних

Курсом таблеток прямої противірусної дії на 8–12 тижнів, який виліковує 95% пацієнтів (ЦГЗ, 2026). Призначає і контролює лікування лікар, що веде пацієнтів з гепатитом С, найчастіше інфекціоніст або гастроентеролог.

Препарати прямої противірусної дії

Стандарт медичної допомоги, затверджений наказом МОЗ №1178 від 23.07.2025, визначає основним препаратом комбінацію софосбувір/велпатасвір. Вона пангенотипна, тобто діє на будь-який генотип вірусу, а її ефективність перевищує 90%. Існують і рекомендовані ВООЗ генерики.

Пацієнтам без декомпенсованого цирозу, ниркової недостатності і невдалого попереднього лікування стандарт пропонує спрощений підхід. Обстежень менше, лікування починається швидше.

Результат оцінюють через 12 або 24 тижні після завершення курсу. Якщо вірусу в крові немає, це стійка вірусологічна відповідь, тобто одужання. Тривалий нагляд за печінкою після цього потрібен лише тим, у кого вже є виражений фіброз або цироз.

Проте одужання не захищає від нового зараження. Тому людям, які продовжують вживати, перевірятися кожні пів року потрібно і після успішного курсу. Схему і дозування визначає тільки лікар.

Чи можна лікувати гепатит С без відмови від наркотиків

Можна, і це підтверджують великі дослідження. Систематичний огляд Hajarizadeh та співавторів (The Lancet Gastroenterology & Hepatology, 2018) об’єднав 38 досліджень з 3634 учасниками. Серед людей, які нещодавно вживали наркотики, курс завершили 97,5%, а вилікувалися 87,7%. У пацієнтів на замісній підтримувальній терапії (ЗПТ) ці показники становили 97,4% і 90,7%.

У дослідженні C-EDGE CO-STAR (Annals of Internal Medicine, 2016) лікували пацієнтів на стабільній ЗПТ, частина з яких продовжувала вживати наркотики. Вживання до курсу і під час нього не вплинуло ні на результат, ні на регулярність прийому таблеток. Отже, вимога спершу повністю кинути, а вже потім лікувати гепатит, сучасним даним суперечить.

Лікування залежності від цього не стає зайвим. Воно допомагає довести курс до кінця і, як видно з розділу про повторне зараження, помітно знижує ризик заразитися знову. Лікарю варто розповісти про всі препарати і речовини, які людина вживає, щоб врахувати можливі взаємодії.

Як отримати безоплатне лікування гепатиту С в Україні

Противірусна терапія в Україні безоплатна, а маршрут пацієнта виглядає так:

1. Швидкий тест на антитіла у сімейного лікаря або в іншому закладі з переліку вище.
2. Звернення до лікаря з позитивним результатом.
3. ПЛР-аналіз, щоб підтвердити активну інфекцію.
4. Призначення схеми лікування і отримання препаратів.
5. Щоденний прийом таблеток протягом усього курсу.
6. Контрольний аналіз через 12 або 24 тижні після завершення.

Якщо під час курсу людина потрапляє до стаціонару, зокрема наркологічного, таблетки варто взяти з собою і сказати медикам про лікування. Переривати курс без рішення лікаря не можна.

Як лікують ВІЛ у людей із залежністю

Антиретровірусною терапією (АРТ), безоплатно і пожиттєво. Почати її радять якомога швидше після підтвердження діагнозу, незалежно від самопочуття і того, скільки часу людина живе з вірусом. Ранній старт захищає імунну систему від подальшого руйнування, допомагає відновити вже пошкоджену і знижує ризик захворювань, пов’язаних з ВІЛ. Станом на 01.09.2026 АРТ в Україні отримує 115 971 людина (ЦГЗ).

За регулярного прийому вірусне навантаження стає невизначуваним, настільки низьким, що сучасний тест його не виявляє. У такій кількості вірус не шкодить організму і не передається статевому партнеру. Коротко цей принцип формулюють як Н = Н, невизначуваний дорівнює не передається.

Антиретровірусна терапія і ЗПТ

Доступ до АРТ однаковий для всіх, незалежно від того, чи вживає людина наркотики і чи бере участь у програмі ЗПТ.

Разом дві програми працюють краще, ніж кожна окремо. Метааналіз Low та співавторів (Clinical Infectious Diseases, 2016) охопив 32 дослідження з понад 36 тисячами учасників. У людей на ЗПТ шанси отримувати АРТ були на 54% вищими, прихильність до лікування зростала вдвічі, шанси досягти пригнічення вірусу підвищувалися на 45%, а ймовірність кинути терапію знижувалася на 23%.

Деякі антиретровірусні препарати можуть послаблювати дію метадону, і тоді з’являються симптоми відміни, а лікар переглядає дозу. Тому інфекціоніст має знати про ЗПТ, а лікар програми ЗПТ — про схему АРТ.

Коінфекція ВІЛ і гепатиту С

Лікують обидві інфекції, і препарати прямої дії ефективні при коінфекції так само. Чинний стандарт окремо деталізує підходи до лікування гепатиту С у людей з ВІЛ. Найскладніше тут підібрати схеми, які не конфліктують між собою, тому самостійно поєднувати препарати не можна.

Перед початком лікування перевіряють і гепатит В. Людям з позитивним HBsAg стандарт передбачає на час курсу від гепатиту С препарати для профілактики загострення гепатиту В.

Повторне зараження гепатитом С після лікування

Одужання не залишає імунітету, тому заразитися можна знову, у тому числі іншим генотипом вірусу. Наскільки високий цей ризик, залежить від двох речей: чи продовжує людина вживати і чи отримує ЗПТ. Метааналіз Hajarizadeh та співавторів (Journal of Hepatology, 2020) узагальнив 36 досліджень з 6311 людино-роками спостереження.

Показник 6,2 означає приблизно шість нових випадків на сотню людей за рік спостереження. Найпомітніше в таблиці інше. Людина на ЗПТ, яка продовжує вживати, ризикує майже так само, як людина без терапії (5,9 проти 6,6). Ризик падає в кілька разів лише тоді, коли разом із ЗПТ припиняється і вживання.

Антитіла після одужання зберігаються роками, тож повторне зараження виявляють ПЛР-аналізом на РНК вірусу, а не швидким тестом. Регулярна перевірка кожні пів року дає змогу помітити нову інфекцію раніше, ніж вона встигне зашкодити печінці. Повторне зараження теж лікується, тому знайдена нова інфекція означає новий курс, а не безвихідь.

Профілактика гепатиту С і ВІЛ

Жоден захід окремо не закриває обидві інфекції, тому захист складається з кількох: стерильне обладнання, доконтактна профілактика ВІЛ, презервативи, регулярні тести і лікування самої залежності. Від гепатиту В, який передається тими самими шляхами, є щеплення, і дорослим, яких не вакцинували в дитинстві, ЦГЗ радить звернутися до сімейного лікаря.

Стерильний інструментарій і програми зменшення шкоди

Власний стерильний шприц і голка на кожну ін’єкцію, власна ємність і фільтр для розчину. Нічого з цього не передають іншим, навіть найближчій людині. Те саме стосується бритв, зубних щіток і манікюрного приладдя.

Громадські організації, що працюють у програмах зменшення шкоди, безоплатно видають шприци, спиртові серветки і презервативи. Вони організовують тестування для партнерів, соціальний супровід до лікаря і консультації рівний-рівному, тобто допомагають там, де людина поки не готова лікувати залежність.

Доконтактна профілактика ВІЛ (PrEP)

ДКП — це прийом антиретровірусних препаратів людиною з негативним ВІЛ-статусом до можливого контакту з вірусом. В Україні вона безоплатна і конфіденційна. ЦГЗ прямо рекомендує її людям, які вживають наркотики ін’єкційно, та їхнім статевим партнерам. Отримати ДКП можна в закладах, що мають договір з НСЗУ за пакетом «Діагностика, лікування та супровід осіб з ВІЛ (та підозрою на ВІЛ)».

Щоб почати ДКП, потрібно пройти кілька кроків:

• консультація лікаря;
• тест на ВІЛ;
• додаткові обстеження на гепатит В і функцію нирок;
• вибір форми і режиму прийому;
• контрольний візит через місяць.

Далі тест на ВІЛ повторюють регулярно весь час, поки людина приймає ДКП. В Україні доступні таблетована та ін’єкційна форми, режим обирає лікар. Захищає ДКП лише за регулярного використання і лише від ВІЛ, на гепатит С вона не впливає, тому стерильне обладнання потрібне і під час ДКП.

Лікування залежності як профілактика інфекцій

Найнадійніше ризик знижує відсутність самих ін’єкцій. Це добре видно з таблиці повторних заражень: без вживання ризик у кілька разів нижчий, ніж у тих, хто продовжує колотися, з ЗПТ чи без неї.

Для людей з опіоїдною залежністю одним із визнаних способів відмовитися від ін’єкцій є ЗПТ, препарати якої приймають перорально. Інший шлях полягає в лікуванні залежності з детоксикацією і подальшою реабілітацією.

Наркологічний центр «Статус» працює за ліцензією МОЗ №86 від 18.01.2018 і надає цілодобову допомогу при лікуванні опіоїдної залежності і лікуванні героїнової залежності, проводить детоксикацію і реабілітацію від наркоманії. У стаціонарі пацієнт перебуває в середньому 5–7 днів, за потреби його оглядають кардіолог, терапевт, невролог, психіатр і психолог. Гепатит С і ВІЛ лікують інфекціоністи. Нарколог же працює з причиною, через яку ризик зараження повертається знову і знову.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагностику та лікування гепатиту С і ВІЛ проводять профільні лікарі.

Поширені запитання

Чи можна вилікувати гепатит С повністю?
Так, сучасна противірусна терапія виліковує його у 95% випадків.

Чи лікують гепатит С, якщо людина продовжує вживати?
Лікують. Дослідження показують, що вживання до курсу і під час нього результат не погіршує. Але ризик заразитися знову в таких пацієнтів вищий, тому після курсу важливі регулярні тести і лікування залежності.

Чи передається гепатит С статевим шляхом?
Рідко, головний шлях передачі — контакт з кров’ю. Гепатит В і ВІЛ передаються статевим шляхом значно частіше, тому презервативи потрібні в будь-якому разі.

Чи є вакцина від гепатиту С і ВІЛ?
Ні, від цих інфекцій вакцини поки немає. Зате є вакцина від гепатиту В, яка за повного курсу захищає на рівні 98%. Від ВІЛ медикаментозно захищає ДКП.

Чи захищає ЗПТ від ВІЛ?
Опосередковано. ЗПТ зменшує потребу в ін’єкціях, а з нею і ризик зараження, але лише доки людина справді не колеться. Тим, хто вже живе з ВІЛ, ЗПТ допомагає регулярно приймати АРТ.

Джерела

1. Центр громадського здоров’я МОЗ України. Чому людям, які вживають наркотики, варто регулярно тестуватися на вірусні гепатити В і С, 31.08.2026.
2. Центр громадського здоров’я МОЗ України. Правда про вірусні гепатити B і C, частина 1. Передача і профілактика, 15.09.2026.
3. Центр громадського здоров’я МОЗ України. ВІЛ-інфекція може не проявлятися роками. Але лікувати її краще якомога раніше, 02.09.2026.
4. Центр громадського здоров’я МОЗ України. Антиретровірусну терапію в Україні отримує 115 971 людина, яка живе з ВІЛ, — дані на 01.09.2026, 22.09.2026.
5. Центр громадського здоров’я МОЗ України. Доконтактна профілактика (ДКП/PrEP).
6. Центр громадського здоров’я МОЗ України. В Україні оновили Стандарти медичної допомоги при вірусному гепатиті С у дорослих і дітей, 29.07.2025.
7. Наказ МОЗ України №1178 від 23.07.2025. Стандарт медичної допомоги «Вірусний гепатит С у дорослих».
8. Hajarizadeh B. et al. Direct-acting antiviral treatment for hepatitis C among people who use or inject drugs. A systematic review and meta-analysis. The Lancet Gastroenterology & Hepatology, 2018.
9. Hajarizadeh B. et al. Hepatitis C reinfection after successful antiviral treatment among people who inject drugs. A meta-analysis. Journal of Hepatology, 2020.
10. Dore G. J. et al. Elbasvir-grazoprevir to treat hepatitis C virus infection in persons receiving opioid agonist therapy (C-EDGE CO-STAR). Annals of Internal Medicine, 2016.
11. Low A. J. et al. Impact of opioid substitution therapy on antiretroviral therapy outcomes. A systematic review and meta-analysis. Clinical Infectious Diseases, 2016.
12. МБФ «Альянс громадського здоров’я». Прості відповіді на складні питання про ЗПТ та АРТ, 2019.
13. Всесвітня організація охорони здоров’я. Інформаційні бюлетені «Hepatitis C» та «HIV and AIDS».

Автор статті: Анна Пермінова, лікар-нарколог, стаж більше 20 років.