Вплив булінгу на формування залежності у підлітків

Опубликовано: 25.08.2025

Автор статті: текст написаний редакцією блогу разом з Олександром Даниленком — спеціалістом з лікування залежностей (10 років клінічної практики, робота з кризами та коморбідною депресією).

Булінг — це систематичне приниження з дисбалансом сил і повторюваністю. Для підлітка це хронічний стрес, коли знижується самооцінка, зростає тривога, виникає сором і відчуття ізоляції. Психіка шукає швидке полегшення, і нікотин, алкоголь чи інші речовини дають короткочасну знеболювальну дію. Формується коло уникнення: біль → вживання → тимчасове полегшення → провина та конфлікти → новий біль.

Лікар-нарколог наркоголічного центру “Статус” Авраменко Віктор Олександрович пояснює, що частина підлітків використовує вейп або алкоголь як спосіб не відчувати емоційний біль, а без втручання тимчасова стратегія переростає у стійку залежність. Підвищений ризик мають ті, хто переживає кібербулінг, підлітки з тривожними чи депресивними симптомами, діти, які змінили місце проживання, а також молодь з досвідом довготривалого стресу.

Після початку повномасштабної війни офіційних повідомлень про булінг стало менше, але у 2024–2025 роках вони знову зростають. За даними Нацполіції, у січні–квітні 2025 року зафіксовано 130 адмінпротоколів за булінг, у середньому 32 випадки на місяць. Це в 1,5 раза більше, ніж у 2024-му, і на понад 15% вище за «довоєнний» 2021 рік; лише половини справ доходять до рішень суду.
Всеукраїнське дослідження 2023–2024 років показало, що з початку вторгнення поширеність булінгу серед учнів 5–9 класів становить 24,7%, а найчастіші форми — реляційний булінг (плітки, бойкоти).

Паралельно у регіоні Європи й Центральної Азії спостерігаються тривожні тенденції щодо вживання: за даними HBSC/ВООЗ, понад половина 15-річних хоча б раз вживали алкоголь, кожен п’ятий користувався електронними сигаретами впродовж останніх 30 днів, а близько 12% коли-небудь пробували канабіс.

Які речовини найчастіше зустрічаються серед підлітків

За даними HBSC/WHO для регіону Європи алкоголь залишається речовиною №1 серед підлітків; далі — електронні сигарети (популярніші за звичайні), канабіс на третьому місці. До 15 років частина дівчат зрівнюється або випереджає хлопців за окремими показниками — це теж важливий сигнал для батьків і шкіл.

Чому саме цей вік вразливий:

• Мозок ще дозріває — системи мотивації реагують на нагороди сильніше, ніж системи гальмування.

• Соціальний тиск високий — булінг і вписування в групу посилюють експерименти.

• Цифрове середовище — онлайн-маркетинг шкідливих продуктів і кібернасильство йдуть поруч.

В українському контексті воєнні події ускладнюють доступ підлітків до системної підтримки, тому вчасний скринінг у школі та первинній ланці стає критично важливим. Актуальні огляди про наркотичну ситуацію в Україні за 2023–2024 роки доступні у відкритих звітах (EUDA/EMCDDA, МОЗ та партнери).

Як саме булінг підвищує ризик залежності

Наукові огляди описують двонапрямний зв’язок між участю в булінгу та вживанням. Жертви шукають зняття напруги, а кривдники нерідко демонструють імпульсивність і потяг до ризиків. Додаються смуток, безнадія, сердитість, пропуски навчання. Усе це зменшує здатність керувати емоціями та підсилює пошук швидких полегшень.

Як цькування збільшує ризик вживання

• Хронічний стрес і болючі переживання → спроби самозаспокоєння нікотином чи алкоголем → закріплення поведінки уникнення.

• Ізоляція та стигма → пошук прийняття в ризикових компаніях → нормалізація вживання.

• Порушення сну та втома → зниження самоконтролю → імпульсивні рішення щодо речовин.

• Кібербулінг і тиск у мережі → нав’язлива реклама вейпів та алкоголю → ілюзія безпечності.

Ознаки, що дитина може вдаватися до речовин через булінг

• Різка зміна кола спілкування, небажання відвідувати уроки, замкненість.

• Приховування переписок, дратівливість, коливання настрою, проблеми зі сном.

• Сліди вейпу чи алкоголю, спроби пояснити вживання як єдиний спосіб витримати напругу.

Що робити батькам, школам і підліткам

• Зупинити травмування. Зафіксувати факти цькування, повідомити класного керівника та адміністрацію, у разі загрози безпеці звернутися до поліції. Якщо є ризик самопошкодження чи передозування — телефонувати за номером 112.
• Повернути відчуття безпеки. Узгодити тимчасові зміни розкладу або маршруту, обмежити контакти з агресорами у мережі, залучити шкільного психолога.
• Професійна допомога. Звернутися до нарколога та психотерапевта. Провести первинний скринінг на депресію і тривогу, оцінити вживання, скласти індивідуальний план лікування. За потреби — медична детоксикація, протирецидивна фармакотерапія, когнітивно-поведінкова терапія, мотиваційне консультування, сімейні сесії.
• Профілактика у школі. Політика нульової толерантності до цькування, навчання свідків, медіація конфліктів, цифрова гігієна, чіткі канали повідомлення про інциденти.
• Сила родини. Щотижневі розмови про стан дитини, спільні правила щодо гаджетів, позашкільні заняття, стабільний сон від восьми до десяти годин.

Як ми працюємо з родинами: спершу — безкоштовна первинна консультація з нашим психотерапевтом; далі — скринінги, індивідуальний план (тривалість, формат, цілі), за показами — огляд у нарколога. Підлітки залучаються до прийняття рішень, конфіденційність дотримується за законом і з урахуванням безпеки дитини.

Важливо: Якщо підліток у небезпеці, з’явилися думки про самопошкодження чи ознаки передозування — 112 / 103.